| |
| Автор | Повідомлення |
| Написано: 20 Вересня 2007 18:09 Тема повідомлення: той нестриманий крик... | |
| Той нестриманий крик
Упаде перезрілими гронами
На холодну бруківку,
Тобі до натомлених ніг.
Із набряклих повік,
Не сльозами – краплинами спомину,
Крізь байдужості плівку
Закапаю, тала, мов сніг.
Той притишений плач
Затуманиться в сірому погляді.
Перетята струною,
Опуститься ніч на траву.
Я закутаюсь в плащ –
Не стояти ж нагою на холоді.
Ти не підеш зі мною,
Бо я задалеко живу...
Ти не підеш за мною,
Бо я заборонено-болісна,
Перші кроки зорі
Не притишать стрімкої ходи.
За ранковою млою
Не стане ні гірко, ні совісно,
Що, зайшовши за ріг,
Я сльозами розмию сліди... | |
| Догори | |
 |
Філософ Зареєстрований: 2006-03-10 Кількість пунктів: 6776 Звідки: Україна | Написано: 21 Вересня 2007 07:23 Тема повідомлення: той нестриманий крик... | |
| Сумно.
Чудово! | |
| Догори | |
 |
студен Зареєстрований: 2007-09-04 Кількість пунктів: -7732 Звідки: Антарктика | Написано: 05 Жовтня 2007 00:19 Тема повідомлення: Re: той нестриманий крик... | |
| Мякусяка написав(ла) (20 Вересня 2007 19:09 ) : | Той нестриманий крик
Упаде перезрілими гронами
На холодну бруківку,
Тобі до натомлених ніг.
Із набряклих повік,
Не сльозами – краплинами спомину,
Крізь байдужості плівку
Закапаю, тала, мов сніг.
Той притишений плач
Затуманиться в сірому погляді.
Перетята струною,
Опуститься ніч на траву.
Я закутаюсь в плащ –
Не стояти ж нагою на холоді.
Ти не підеш зі мною,
Бо я задалеко живу...
Ти не підеш за мною,
Бо я заборонено-болісна,
Перші кроки зорі
Не притишать стрімкої ходи.
За ранковою млою
Не стане ні гірко, ні совісно,
Що, зайшовши за ріг,
Я сльозами розмию сліди... |
не моє слів. | |
| Догори | |
 |
студен Зареєстрований: 2007-09-04 Кількість пунктів: -7732 Звідки: Антарктика | Написано: 05 Жовтня 2007 00:26 Тема повідомлення: той нестриманий крик... | |
|
ВасильАнт написав(ла) (21 Вересня 2007 08:23 ) : | Сумно.
Чудово! |
без .................................... | |
| Догори | |
 |
Свій Зареєстрована: 2008-01-27 Кількість пунктів: 194 Звідки: Україна | Написано: 28 Січня 2008 00:37 Тема повідомлення: той нестриманий крик... | |
| Гарно  | |
| Догори | |
 |
| Написано: 26 Лютого 2009 21:39 Тема повідомлення: той нестриманий крик... | |
| супер _________________ Я бачу. Навіть, закриваючи очі, бачу. Незалежно залежна від.... | |
| Догори | |
 |
| Написано: 03 Березня 2009 20:02 Тема повідомлення: той нестриманий крик... | |
| | Классссс. | |
| Догори | |
 |
| Написано: 15 Квітня 2009 21:56 Тема повідомлення: той нестриманий крик... | |
| біль, сльози, безвихідність, нестримний крик... і якими словами написано. 5+ _________________ Лише мілкі секрети потрібно приховувати, великі ж тримає в таємниці невір'я мас. (Marhall McLuhan) | |
| Догори | |
 |
| Написано: 19 Червня 2009 23:45 Тема повідомлення: той нестриманий крик... | |
| Додам і свого вірша
ЧИ ПРИСЛУХАЛИСЬ ВИ ДО ПУСТОТИ І ТИШІ
Чи прислухались ви до пустоти і тиші,
Чи чули ви, як тиша промовля?
Чи бачили, як пустка дні ковтає
І стелить ніч де замикається земля?
Тоді душевні звуки гірше крику,
Б'ють кров'ю в скроні і ти кричиш безвучно.
Тебе не чують, бо ж тут людей нема,
А ти невільник власного сумління,
Благаєш прощення у тих, що десь далеко.
Тебе не чують, а ти незрячими очима,
Шукаєш шелесту пісчаного простору
Та все мовчить, бо ж і тебе вже на землі нема. | |
| Догори | |
 |
| Написано: 02 Листопада 2009 15:17 Тема повідомлення: той нестриманий крик... | |
| | Цитата: |
Чи прислухались ви до пустоти і тиші,
Чи чули ви, як тиша промовля?
Чи бачили, як пустка дні ковтає
І стелить ніч де замикається земля?
Тоді душевні звуки гірше крику,
Б'ють кров'ю в скроні і ти кричиш безвучно.
Тебе не чують, бо ж тут людей нема,
А ти невільник власного сумління,
Благаєш прощення у тих, що десь далеко.
Тебе не чують, а ти незрячими очима,
Шукаєш шелесту пісчаного простору
Та все мовчить, бо ж і тебе вже на землі нема.
|
супер...дуже гарно...  _________________ И почему его рубашка всегда теплее моей куртки? © | |
| Догори | |
 |
| |